Як отримати рішення суду про виселення та зняття з реєстраційного обліку?

Рішення суду про виселення та зняття з реєстраційного обліку – обов’язкова умова примусового позбавлення права на житло.

Виселення може бути обумовлено:

  • втратою права власності або користування житлом;
  • незаконністю придбання прав на житло;
  • порушенням обов’язкових для дотримання правил користування, експлуатації та обслуговування житлових приміщень;
  • аварійністю і непридатністю житла для проживання;
  • деякими іншими причинами, але обов’язково зазначеними в законах як підстави для виселення громадян із квартир, кімнат або будинків.

Порядок примусового виселення

Порядок може відрізнятися в залежності від конкретних обставин.

Як правило, виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку відбуваються в рамках наступних процедур:

  1. Виселення через суд особи, яке вже втратило все права на житло. Наприклад, закінчився і не продовжено договір оренди (найму), операція з придбання житла визнана недійсною або підійшов до кінця термін тимчасової реєстрації. Можлива і дещо інша ситуація: виселення особи, яке прописано в квартирі, але перестало бути членом сім’ї, або давно не живе за місцем реєстрації і не оплачує комунальні послуги.
  2. Позбавлення прав на житло з подальшим виселенням та зняттям з реєстраційного обліку. Це більш складна ситуація, оскільки до вирішення питання з виселенням необхідно позбавити людину права власності або користування житлом. Тут, можливо, знадобляться два судових процеси, але часто подається один позов відразу з трьома вимогами: позбавити прав, виселити і виписати з житла.
  3. Застосування спеціальних процедур, встановлених для особливих випадків виселення громадян. Сюди відносяться процедури визнання житла аварійним і непридатним (небезпечним) для проживання, знесення житлових об’єктів, вилучення нерухомості для державних або муніципальних потреб, переведення об’єктів в нежитловий фонд, процедури реалізації програм реновації та переселення і т.п. Рідко, але буває, що громадяни не згодні добровільно залишити своє старе житло, незважаючи на отримання нової квартири або компенсації, і тоді примусове виселення можливо лише в судовому порядку і через приставів.

На практиці, виходячи зі специфічних нюансів правового регулювання, прийнято виділяти в окремі категорії справ (спорів):

  • Виселення власника.
  • Виселення орендаря.
  • Виселення наймача (соціальний найм).
  • Виселення людини, який просто прописаний в квартирі на тимчасовій або постійній основі.
  • Виселення неповнолітніх.

Найважливішу роль в процедурі відіграє, звичайно ж, підставу для виселення. З точки зору перспективи справи, крім підстави і супутніх обставин, велике значення має наявність або відсутність у виселяється громадянина іншої придатного для проживання житла. Якщо таке житло є, виграти справу про виселення простіше. Якщо немає – чекає важкий процес, підсумок якого залежить від всієї сукупності доказів, представленої сторонами. І деколи складно передбачити, як все обернеться.

Як виселити власника

Відразу варто сказати, що це найскладніша ситуація. Навіть в разі величезних боргів заборонено звертати стягнення на єдине житло. Виняток – заставна нерухомість (іпотека). Крім того, факт, що власник не прописаний в житло (це допустимо), ніяк не позначається на можливості виселення, тому посилатися на це марно.

Проте, виселити власника все-таки можна. Правда, для цього повинні бути вагомі підстави, які дозволять позбавити права власності з подальшим виселенням вже колишнього власника з житла.

Для позбавлення права власності можна вибрати один з двох варіантів (все залежить від ситуації):

  1. Визнати угоду, в результаті якої було набуто право власності на житло, недійсною. Зазвичай таким шляхом ідуть люди, які хочуть виселити так званих професійних сусідів. Може підійти цей варіант і для виселення людей, які незаконно (обманом, під погрозами, наданням психічного впливу і т.п.) отримали житло у власність за договором дарування або купівлі-продажу. В принципі, можна спробувати оскаржити будь-яку угоду, але виходити треба з ефективності такого підходу.
  2. Звернутися до суду з позовом про припинення права власності (про позбавлення права власності) з підстав ст. 293 ГК РФ:
  • використання житла не за призначенням, тобто не для проживання або не тільки для проживання;
  • регулярне порушення прав та інтересів сусідів (шум, п’янки, дебоші, насильство, пошкодження сусідського майна, погрози і т.п.);
  • безгосподарне поводження з житлом (захаращення, пошкодження, руйнування майна, утримання величезної кількості тварин, антисанітарія і т.п.).

Застосування першого варіанта дозволяє відразу звернутися до суду. Подати можна один позов з вимогами про визнання угоди недійсною, позбавлення права власності та виселення відповідача з житла.

Завантажити зразок позовної заяви про виселення з житлового приміщення

Другий варіант вимагає обов’язкового досудового врегулювання спору. Без цього позов не приймуть. На практиці це робиться так:

  1. Той, хто зацікавлений у виселенні, скажімо, сусіди або інші особи, які проживають в житло, повідомляють про проблеми в поліцію (дільничного) або в своє ТСЖ, КК. Головне – зафіксувати факт порушень. Якщо скаржаться сусіди, то порушення повинні бути систематичними, тому фіксувати потрібно три і більше факту протягом відносно невеликого проміжку часу. Ці матеріали стануть доказами в суді.
  2. Далі йде звернення до органів місцевого самоврядування (муніципалітет), які повинні офіційно попередити власника про неприпустимість порушень, а якщо житлове приміщення пошкоджено, руйнується – встановити розумний строк для ремонту житла.
  3. Якщо попередження не спрацювало, муніципалітет звертається з позовом до суду. При позитивному результаті справи власника позбавляють прав, квартиру продають з торгів, а виручені кошти за мінусом судових витрат передають колишньому власнику житла.

Виселення осіб, які не є власниками: орендарів, наймачів, орендарів, колишніх членів сім’ї власника

Підставами можуть служити:

  1. Закінчення строку дії договору оренди (найму) та його непродовження.
  2. Зміна власника житла.
  3. Істотне порушення умов договору, яке дозволяє його розірвати в односторонньому порядку.
  4. Порушення житлового законодавства і правил користування (експлуатації) житловими приміщеннями, зокрема:
  • використання житла не за призначенням;
  • порушення прав сусідів, в тому числі інших осіб, які проживають в квартирі (будинку);
  • порушення правил перепланування / перебудови;
  • незаконне вселення, в тому числі використання житла в якості «гумовою квартири»;
  • заборгованість по комунальним платежам в порушення договору оренди, умов соцнайму і житлового законодавства.
  1. Розірвання шлюбу з власником квартири.
  2. Визнання житла аварійним, непридатним (небезпечним) для проживання.
  3. Тривале проживання за іншою адресою.

Можливі й інші причини виселення. Підстави часто вказуються в самому договорі оренди (соцнайму), а якщо не вказані або вказані в повному обсязі – застосовуються положення законів. Російське законодавство права власників вважає пріоритетними перед правами інших користувачів житловими приміщеннями. Соціальний наймання в ряді випадків дозволяє мешканцям претендувати на виселення з наданням іншого житла або виплату компенсації. Орендарі такими привілеями не користуються. Що стосується виселення членів сім’ї (колишніх членів сім’ї) власника, питання вирішується в суді в більш індивідуальному порядку, враховуючи підстави виселення, позицію всіх сторін, їх соціальний статус, наявність / відсутність іншого житла.

Ссылка на основную публикацию