Виселення колишнього чоловіка (чоловіка) з квартири

Ст. 31 ЖК РФ регулює житлові відносини між колишнім подружжям. Після розірвання шлюбу чоловік, який не є власником даної квартири, втрачає право користуватися нею. Однак, питання виселення колишнього чоловіка набагато складніше, ніж може здатися. Сьогодні ми докладно розберемо, як виселити колишнього чоловіка з квартири.

Якщо колишній чоловік не прописаний в квартирі


Дана ситуація найпростіша, оскільки відсутність постійної реєстрації в квартирі саме по собі не дає права в ній проживати. Згідно ст. 19.15 КоАП РФ, громадянам забороняється проживати без тимчасової або постійної реєстрації за місцем перебування терміном довше 90 діб. Але з іншого боку ст. 25 і ст. 40 Конституції РФ забороняють кого б то не було позбавляти житла.

Така ситуація може виникнути тільки в тому випадку, коли у колишнього чоловіка є інше житло, або він зареєстрований в квартирі, наприклад, своїх батьків чи інших родичів. Однак для того, в якому порядку буде відбуватися виселення, мають значення такі моменти:

  1. Чи є колишній чоловік співвласником квартири колишньої дружини.
  2. Приватизовано чи житло, або ж родина в ньому проживала за договором соцнайма.
  3. Куплена чи квартира в роки шлюбу, або належала дружині до шлюбу, або ж вона отримала її за заповітом або в дар.

Якщо колишній чоловік не зареєстрований в квартирі, але є її співвласником, так як сім’я купила це житло в роки шлюбу, то ніхто не зможе примусово виселити колишнього чоловіка, крім як, якщо житлоплоща буде продана третім особам цілком, або рішенням суду чоловік продасть дружині свою частку квартири, або він продасть свою частку третім особам.  

Якщо мова йде про муніципальному житлі, то один з подружжя є відповідальним квартиронаймачем. Виселення колишнього чоловіка стане можливим в тому випадку, якщо він не зареєстрований в даній квартирі, а оскільки у нього немає реєстрації, то і підстав для проживання з втратою статусу члена сім’ї у нього більше немає.  

Якщо квартира є безумовною власністю дружини (Куплена до шлюбу, або подарована їй, або успадкована нею), то вона вправі вселяти і виселяти з неї на свій розсуд. Оскільки колишній чоловік не має реєстрації в квартирі, і вона йому не належить, а сімейні відносини перервані шляхом розірвання шлюбу (тобто свідоцтво про розірвання шлюбу), то перебувати в квартирі він може тільки при наявності дозволу колишньої дружини (для спілкування з спільними дітьми).

В іншому випадку, коли колишній чоловік противиться видворенню з квартири, здавалося б, є всі підстави для звернення в поліцію для примусового видворення колишнього чоловіка з квартири. Але на ділі доведеться отримати рішення суду, так як повноважень виселяти громадян на таких підставах у дільничних немає. Зовсім інша справа, коли колишній чоловік не виконує рішення суду, тоді у колишньої дружини будуть всі підстави звертатися в правоохоронні органи.

Якщо колишній чоловік прописаний в квартирі

Для вирішення цієї спірної ситуації принципове значення має та обставина, чи має колишній чоловік право власності на дане житло або ж не має. Залежно від цього буде реалізований порядок виселення.

Постійна або тимчасова реєстрація в квартирі сама по собі не дає в даний час за законом прав власності на житло, оскільки ніяк не пов’язана з ними. Однак, при наявності реєстрації призвести виселення швидко і просто не вийде, хоча б тому, що зняти з реєстраційного обліку громадянина можна тільки за його безпосередньої участі, крім як якщо цей громадянин визнаний безвісно відсутнім, померлим (мається відповідне судове рішення).

Колишній дружині доведеться подати до суду позов про виселення, але при цьому їй доведеться довести, що в наявності є всі підстави для такої крайній захід. Суд обов’язково візьме до уваги, чи має колишній чоловік будь-яке інше житло, а за відсутності такого дасть йому час на вирішення житлових проблем (до 1 року). Але відповідачу потрібно довести, що у нього є вагомі підстави просити суд про це. Особливо варто відзначити, що продаж квартири в даному випадку може бути проведена без перешкод. Нові власники зможуть виставити колишнього мешканця без будь-яких ускладнень, навіть якщо суд і дав йому час на пошук нового житла.

Помилкою буде просто звернутися в поліцію і зажадати виселення. Відповідь буде один: виселяти громадян можна лише за рішенням суду, так як у поліції без такого рішення немає на подібну процедуру ніяких повноважень.

Якщо колишній чоловік не власник квартири

Для даної ситуації має значення, про який тип житла йде мова. При виселенні з приватизованої квартири, в якій колишній чоловік прописаний, важливо, коли вона була приватизована – до шлюбу чи після. Якщо до – то колишня дружина має право подати позов про виселення і суд буде розглядати справу, враховуючи всі інші обставини: матеріальне становище колишнього чоловіка, наявність спільних дітей, чи є у нього інше житло і т.д. Але виселення відбудеться, якщо чоловік участі в приватизації не брав, має інше житло, а при відсутності іншого житла суд дасть час на його пошук.

Якщо ж колишній чоловік мав право на приватизацію квартири, але не прийняв в ній участі, не оформив належним чином відмова від участі в ній, і з моменту цієї події ще не пройшло 3 років, то він зможе в судовому порядку оскаржити проведену раніше процедуру, і зажадати проведення приватизації заново. Але не можна вимагати приватизації, якщо вже одного разу в ній участь, тому участь колишнього чоловіка в приватизації іншого житла зробить подібний позов нікчемним.

Так буває досить часто. У подружжя є батьки, які мають своє житло. Діти нарівні з батьками можуть брати участь в приватизації. Після цього, якщо на момент оформлення приватизації діти вже були повнолітніми, закон буде вважати, що вони використовували своє право на приватизацію. Взяти участь в приватизації ще раз зможуть після повноліття діти, які взяли до повноліття участь в приватизації житла своїх батьків.

Куплена колишньою дружиною до шлюбу (успадкована, прийнята в дар) квартира належить тільки їй, а колишній чоловік не має на неї ніяких майнових прав, навіть будучи зареєстрованим в ній. Ніякі строки давності на цю ситуацію не поширюються. Незалежно від того, наскільки довго прожив в цій квартирі колишній чоловік, це жодним чином не стає приводом для визнання за ним майнових прав на це житло. Суд зможе лише увійти в його скрутне становище (хвороба, немає роботи), і дати деякий час на пошук нового житла, але заперечувати право власності колишньої дружини у суду немає ніяких законних підстав.

У переважній більшості випадків виселення відбувається на підставі судового рішення. Стороні, яка подає такий позов доведеться понести всі, пов’язані з ним витрати, включаючи оплату держмита. Стягнути ці гроші з відповідача не вийде. У рішенні суду будуть вказані терміни і порядок, в якому колишній чоловік зобов’язаний виселиться, а при відмові від виселення, в якому порядку буде проведена ця процедура примусово. Однак, не завжди виселення можливо навіть в судовому порядку.

Колишній чоловік повністю зберігає право на проживання і розпоряджання квартирою, в якій обидва колишніх члени подружжя проживають за договором соцнайма (п. 4 ст. 69 ЖК РФ). Розірвання шлюбу на право проживати не впливає, оскільки квартира отримана подружжям на підставі договору з муніципалітетом, але не через укладення шлюбу. Тому припинити право на проживання може розірвання договору соцнайму, але не реєстрація розірвання шлюбу. Навіть, якщо дружина є відповідальним квартиронаймачем, це суті справи не міняє. Виселити колишнього чоловіка не вийде, можливий тільки добровільний роз’їзд.

Колишня дружина може з власної волі підшукати дві квартири (кімнати) для розміну в тому ж самому або в іншому населеному пункті. Категорична відмова колишнього чоловіка зробити обмін при підшукати варіантах колишній дружині можна легко оскаржити в суді, який винесе в цій ситуації рішення про примусовий обмін. Зрозуміло, другій стороні доведеться почекати закінчення судового процесу, щоб виконати обмін.

Якщо колишній чоловік власник квартири

Найскладніша ситуація, коли колишній чоловік зареєстрований в квартирі і є її співвласником. Припинення сімейних відносин (розлучення) нічого не змінює в його правах користуватися і розпоряджатися належною йому нерухомістю. Однак, володіти квартирою спільно з колишнім чоловіком можна по-різному.

Коли чоловік і жінка набувають квартиру, будучи в законному шлюбі, то за загальним правилом (ст. 39 СК РФ) нерухомість стає їхньою спільною і кожному по закону відводиться половина. Однак, за умовами шлюбного договору або за умовами самого договору купівлі-продажу може бути передбачено й інше поділ часток, зовсім не обов’язково навпіл.

Наприклад, в шлюбному договорі може бути зазначено, що вся що купується в роки шлюбу нерухомість переходить в право власності тільки одного з подружжя. Ця умова суд при розлученні прийме як керівництво до дії при здійсненні розділу спільно нажитого за час шлюбу майна. Договір має силу добровільного угоди, коли обоє своїми підписами засвідчують згоду на певний порядок поділу майна.

Однак, і без шлюбного договору, квартира може бути придбаної на кількох осіб. Наприклад, подружжю ніщо не заважає вписати при оформленні угоди в число покупців своїх батьків, дітей, інших родичів. При розподілі майна при розлученні суд обов’язково врахує права інших співвласників, а також неповнолітніх дітей колишнього подружжя.

Крім шлюбного договору причиною для відмови виділу частки колишньому чоловікові в спільно нажите майно може стати поведінка колишнього чоловіка, витрачених спільне майно, при цьому не на користь сім’ї. Типовий приклад, любов до азартних ігор. Розтрата сімейних накопичень може послужити для суду вагомою підставою для відмови в виділ частки в квартирі. Також суд візьме до уваги і ту обставину, що колишній чоловік не приносив в сім’ю дохід і при цьому не мав вагомих причин для цього (хвороба, інвалідність і т.д.).

Для суду велике значення має термін позовної давності. Так подружжю відводиться тільки 3 роки з дати розлучення на те, щоб заявити позовні вимоги про поділ спільного майна, до якого належить і нерухомість. Не виконавши цього за 3 роки, після суд не прийме позов, залишивши все майно у володінні тієї особи, на яке воно на той момент зареєстровано. З цієї ж причини через 3 роки після розлучення можна сміливо подати позов про виселення колишнього чоловіка в тому випадку, якщо квартира зареєстрована на дружину.

Судова практика щодо виділу часток у спільній нерухомої власності колишнього подружжя вельми заплутана. Цілком зрозуміле прагнення колишнього подружжя проживати окремо один від одного, ось тільки не завжди це так просто. Наприклад, колишній чоловік може не побажати добровільно продати колишній дружині свою частку і покинути квартиру. У такій ситуації колишня дружина може подати позов до суду і вимагати виділу частки в натурі, що відносно квартири не може бути виконано. Суд буде змушений примусити колишнього чоловіка виплатити позивачці компенсацію за її частку в квартирі. Якщо ж сам колишній чоловік заявить таку вимогу, то суд може в примусовому порядку присудити компенсацію вже в його користь.

Разом з тим колишня дружина ніяк не може змусити в судовому порядку колишнього чоловіка продати його частку їй або кому-небудь ще. Вона може продати третім особам свою частку, попередньо повідомивши колишнього чоловіка про свої наміри і запропонувавши йому купити її частку на тих же самих умовах і за ту ж саму суму.

Пошук консенсусу у всіх випадках вкрай складна справа. Все зазвичай ускладнюється небажанням сторін домовлятися один з одним. У такій ситуації допомогу кваліфікованого сімейного юриста допоможе знайти вихід зі складного становища і вирішити конфлікт інтересів до обопільної згоди.

Якщо у вас є які-небудь питання з приводу виселення колишнього чоловіка з квартири, то наш черговий юрист готовий оперативно на них відповісти.

Ссылка на основную публикацию