Веранда з дерева своїми руками – основні етапи роботи

Рішення прийнято – починаємо будівництво

Вирішивши побудувати веранду, перш за все, варто врахувати ряд нюансів. По-перше, веранда повинна зачиняти вхідні двері. По-друге, при проектуванні важливо пам’ятати, що з одного боку для невеликої сім’ї до 6 осіб цілком вистачить невеликої веранди, а з іншого, що її розмір залежить від розміру будинку, так як в противному випадку зовнішній вигляд буде «різати око». По-третє, будівництво повинно бути законним.

Іншими словами, спочатку необхідно його зробити самому або звернутися до фахівця, а потім, з готовим проектом відвідати відділ будівництва та архітектури з тим, щоб отримати відповідний дозвіл.

Вирішивши згадані питання можна приступати до будівництва. Будівництво дерев’яної веранди складається з таких етапів:

  1. Розмітка ділянки.
  2. Заливка фундаменту.
  3. Обв’язка і установка чорнової підлоги.
  4. Установка каркаса.
  5. Обшивка каркаса.

Отже, для розмітки ділянки спочатку знімають приблизно півтора сантиметра грунту по всьому периметру, після чого поглиблення треба розпланувати. Потім забивають клини. Спочатку їх забивають по кутах ділянки, а потім, звіряючись з проектом, їх забивають на відстані метр – півтора один від одного. На завершення даного етапу між клинами натягується мотузка.

Разметив ділянку можна приступати до заливання фундаменту, але тут теж є свої тонкощі.

По-перше, тому що маса будинку і маса веранди значно різняться, фундамент веранди не повинен зв’язуватися з основним фундаментом (зазор повинен складати 3-4 см). По-друге, для зведення дерев’яної будови цілком достатньо фундаменту стовпчастого типу, глибина опор повинна становити від 80 до 110 см, а відстань між ними близько метра.

Виливши опори, виконують обв’язку і приступають до виготовлення чорнової підлоги. Так як в якості матеріалу застосовується дерево, то й підлогу доцільно виготовити дерев’яний. Спочатку анкерами до опор кріпиться брус обв’язки. Самі ж бруси між собою кріпляться цвяхами через шипові з’єднання.

Точно так же до обв’язки кріпляться лаги з кроком в півметра, а площа між ними засипається керамзитом. На закінчення настилають дошки або фанеру товщиною 5 сантиметрів.

Для зведення каркаса використовується брус товщиною 10 см, а в брусах обв’язки на відстані в півметра один від одного роблять пази для опор. У пази встановлюють вертикальні бруси і закріплюють їх через спеціальні скоби.

Так як дах повинна мати нахил, то необхідно крайні вертикальні стовпи робити на півметра нижче стовпів, розташованих біля стіни будинку. Верхня ж обв’язка робиться так. Обв’язка високих вертикальних стійок, виконується, як і в випадку з нижньою обв’язкою, а при обв’язці низьких стовпів спочатку їх з’єднують уздовж, після чого з’єднують низькі стовпи, з високими, на висоті низьких стовпів.

Анкерами близько ската покрівлі кріпиться балка-прогон і на відстані півметра один від одного встановлюються крокви з бруса перерізом 10 × 20 см.

На закінчення виконують покрівельні роботи і обшивають каркас, не забуваючи про гідроізолюючому шарі і утеплювачі між внутрішньою і зовнішньою частинами.

Ссылка на основную публикацию