Рішення прийнято – починаємо будівництво
Вирішивши побудувати веранду, перш за все, варто врахувати ряд нюансів. По-перше, веранда повинна зачиняти вхідні двері. По-друге, при проектуванні важливо пам’ятати, що з одного боку для невеликої сім’ї до 6 осіб цілком вистачить невеликої веранди, а з іншого, що її розмір залежить від розміру будинку, так як в противному випадку зовнішній вигляд буде «різати око». По-третє, будівництво повинно бути законним.
Іншими словами, спочатку необхідно його зробити самому або звернутися до фахівця, а потім, з готовим проектом відвідати відділ будівництва та архітектури з тим, щоб отримати відповідний дозвіл.
Вирішивши згадані питання можна приступати до будівництва. Будівництво дерев’яної веранди складається з таких етапів:
- Розмітка ділянки.
- Заливка фундаменту.
- Обв’язка і установка чорнової підлоги.
- Установка каркаса.
- Обшивка каркаса.
Отже, для розмітки ділянки спочатку знімають приблизно півтора сантиметра грунту по всьому периметру, після чого поглиблення треба розпланувати. Потім забивають клини. Спочатку їх забивають по кутах ділянки, а потім, звіряючись з проектом, їх забивають на відстані метр – півтора один від одного. На завершення даного етапу між клинами натягується мотузка.
Разметив ділянку можна приступати до заливання фундаменту, але тут теж є свої тонкощі.
По-перше, тому що маса будинку і маса веранди значно різняться, фундамент веранди не повинен зв’язуватися з основним фундаментом (зазор повинен складати 3-4 см). По-друге, для зведення дерев’яної будови цілком достатньо фундаменту стовпчастого типу, глибина опор повинна становити від 80 до 110 см, а відстань між ними близько метра.
Виливши опори, виконують обв’язку і приступають до виготовлення чорнової підлоги. Так як в якості матеріалу застосовується дерево, то й підлогу доцільно виготовити дерев’яний. Спочатку анкерами до опор кріпиться брус обв’язки. Самі ж бруси між собою кріпляться цвяхами через шипові з’єднання.
Точно так же до обв’язки кріпляться лаги з кроком в півметра, а площа між ними засипається керамзитом. На закінчення настилають дошки або фанеру товщиною 5 сантиметрів.
Для зведення каркаса використовується брус товщиною 10 см, а в брусах обв’язки на відстані в півметра один від одного роблять пази для опор. У пази встановлюють вертикальні бруси і закріплюють їх через спеціальні скоби.
Так як дах повинна мати нахил, то необхідно крайні вертикальні стовпи робити на півметра нижче стовпів, розташованих біля стіни будинку. Верхня ж обв’язка робиться так. Обв’язка високих вертикальних стійок, виконується, як і в випадку з нижньою обв’язкою, а при обв’язці низьких стовпів спочатку їх з’єднують уздовж, після чого з’єднують низькі стовпи, з високими, на висоті низьких стовпів.
Анкерами близько ската покрівлі кріпиться балка-прогон і на відстані півметра один від одного встановлюються крокви з бруса перерізом 10 × 20 см.
На закінчення виконують покрівельні роботи і обшивають каркас, не забуваючи про гідроізолюючому шарі і утеплювачі між внутрішньою і зовнішньою частинами.
