Облаштування теплої підлоги у власному будинку — мрія багатьох вітчизняних домовласників.
Найважливіше питання, з яким стикаєшся при монтажі цього варіанту обігріву житла — це, які труби і фітинги використовувати — мідні, металопластикові, поліпропіленові або ж труби для теплої підлоги з поліетилену.
Щоб зробити правильний вибір, необхідно розібратися в пропонованих до цих трубах вимогах.
Більшість професійних монтажників рекомендують використовувати для системи теплої підлоги труби, виконані із зшитого поліетилену. Чим же це обумовлено, і що з чим там зшивається?
Які труби можуть застосовуватися в теплій підлозі?
До монтується в теплій підлозі трубам, пред’являються цілком певні вимоги, вони повинні:
- мати тривалий термін служби і бути екологічно безпечними — тепла підлога облаштовується не на один рік, а в будинку є і діти;
- бути стійкими до корозії і серйозним механічним навантаженням — витримати тиск підлогового покриття, меблів і мешканців при підвищеній вологості можуть тільки якісні вироби;
- одночасно мати гарну термостійкість, низьким показником лінійного розширення при перепадах температури і високим коефіцієнтом тепловіддачі.
З різним ступенем відповідності під ці параметри потрапляють труби, для виробництва яких використовується:
- гофрована сталь або мідь;
- металопластик;
- поліпропілен;
- і той самий поліетилен зшитий.
Металеві хоча і перевірені часом, і мають хороші характеристики, але поступово поступаються сучасним матеріалам через свою відносну дорожнечу.
Металопластик дешевше і майже з тим же рівнем експлуатаційних показників. Але є у металопластикової моделі відміну від зшитого поліетилену, неприємне відмінність — з часом в ній з’являються відкладення накипу.
Вибираючи поліпропіленові труби або зшитий поліетилен треба розуміти, що відмінностей за вартістю і технічним характеристикам між ними мало. Але важливо знати, пропилен серйозно поступається поліетилену за показником лінійного розширення. В результаті чого доводиться додатково виробляти їх армування в бетонному стягуванні, що зводиться немає дешевизну цього варіанту.
Труба для теплої підлоги із зшитого поліетилену — це найсучасніший матеріал для облаштування системи обігріву, який повністю відповідає всім вимогам за технологією вимогам.
Єдиний, умовний мінус — це жорсткість вироби, кілька заважає при проведенні монтажних робіт. Для усунення цього недоліку доводиться при проведенні робіт застосовувати скоби-засувки, щоб трубопровідна система була покладена в потрібному порядку.
Зшитий поліетилен — які там шви?
Швів в поліетилені зшитому немає абсолютно ніяких. «Зшивання» відбувається під час їх виробництва на молекулярному рівні. Молекули етилену створюють складну і міцну тривимірну полімерну ланцюжок. Отриманий полімер позначається буквами PE-X.
Технологічно використовуються різні фізичні і хімічні методи виробництва.
Залежно від використаної на виробництві технології в позначенні матеріалу після PE-X додаються:
a — виробництво здійснюється шляхом нагрівання із застосуванням пероксидов;
b — використовується силан і каталізатори, при підвищеній вологості;
c — електрохімічні метод, коли проводиться бомбардування електронами молекул полімеру;
d — практично не зустрічається в побутових магазинах варіант, створений за допомогою азотної технології.
Тобто, міцність і довговічність поліетилену «зшитого» закладається ще на стадії початкового виробництва, на рівні молекулярних зв’язків — пошкодити які треба ще постаратися.
Тепла підлога для будинку краще всього укладати, використовуючи поліетиленові вироби мають маркування PE-Xa. Вони перенесуть неодноразову заморозку / розмороження і не полопаються при цьому в місцях з’єднання зшитого поліетилену і фітингів.
Висока температура горіння в 400 С гарантує збереження системи обігріву навіть при невеликих спалахи в приміщенні. Та й якщо вогонь все ж таки дістався через бетонну стяжку до поліетиленових труб, то вони будуть швидше плавитися, розпадаючись на вуглекислий газ і воду.
Чи не «потечуть» і збережуть свою жорсткість при температурах теплоносія до +120 С, чого цілком достатньо для обраної системи обігріву.
нюанси монтажу
Для нагрівального контуру з поліетиленових труб рекомендується використовувати вироби діаметром в 16-мм. Тепловіддача від них буде мати прийнятні показники, і не буде потрібно додаткового армування бетонної стяжки. Досить буде поверх них залити 6-ти сантиметровий неармований бетон.
Процес монтажу контуру полягає в безшовної укладанні поліетиленової труби по спіралі, від центру кімнати до місця з’єднання з колектором системи «тепла підлога». Де обидва кінці з’єднуються зі штуцером колектора. З’єднання може проводитися: обтискним, звареним або прес-методом.
У першому випадку на торець надаватися обтискне кільце з контргайкою, її надягають на штуцер, і проводиться затягування гайки. У другому варіанті використовується електрозварювання, що нагріває поліетилен. Який розплавилися, після відключення зварювання твердне, створюючи міцне з’єднання.
Для третього способу використовуються прес-гільзи, які вставляють в розтягнуту спеціальним інструментом трубу, після чого она повертається до своїх діаметрів і щільно обживає штуцер фітинга.
Слід знати, що такі сполуки тиск тримають по різному — обтиск 2,5 МПа, прес 5 МПа, а зварювання 10-12 МПа. Вибір варіанту зчленування труб з колектором потрібно вибирати відповідно до параметрів водонагрівача системи теплої підлоги.
Також цікаво: а тут aviroom.ru ви зможете замовити дешеві авіаквитки з Москви в Осаку. Після гарного ремонту можна і побалувати себе відмінним відпусткою. Удачі в ремонті і відпочинку!
