Що робити, якщо роботодавець не дає розрахунок при звільненні?

Звільнення з роботи для більшості людей достатньо неприємна і хвилююча ситуація. Необхідність пояснювати ситуацію роботодавцю, писати заяву, невизначеність, відсутність стабільного доходу — все це сильно позначається на душевному благополуччі людини.

Ситуація, коли роботодавець порушує законні права працівника і не дає розрахунок, робить процедуру звільнення ще більш неприємною. Крім того, таке порушення закону може істотно вплинути на матеріальне становище людини — йдучи з роботи, люди, як правило, розраховують на певну суму виплат від колишнього роботодавця. Розглянемо, які можливості є у працівника для отримання розрахунку.

Порядок виплати розрахунку

Згідно з Трудовим кодек, при звільненні працівника роботодавець повинен виплатити йому:

  • Компенсації за невикористані відпустки. Сюди включаються всі відпустки за час роботи на підприємстві.
  • Зарплата за ті дні, які людина встигла відпрацювати.
  • У деяких випадках закон передбачає виплату працівникам додаткової допомоги при звільненні. Така виплата покладена в разі звільнення за скороченням, в зв’язку з ліквідацією підприємства.

Незалежно від причин звільнення, організація повинна розрахувати людини в останній день його роботи. Гроші можна видати на руки разом з трудовою книжкою або перерахувати на його рахунок в банку. Якщо в цей час він був відсутній на робочому місці, керівництво організації повинно провести виплати після того, як працівник пред’явить вимоги про розрахунок.

Що потрібно зробити для отримання своїх грошей?

Роботодавець не виплачує суми, належні при звільненні? Це досить поширена ситуація. Причин може бути безліч. Найбільш часто зустрічається ситуація, коли керівництво організації і колишній співробітник не зійшлися в сумі розрахунку.

Перший крок, який повинен зробити працівник — звернутися до інспекції з праці. Цей орган допоможе домовитися сторонам трудових правовідносин. А також зобов’яже працедавця виплатити суму розрахунку.

Звернення до трудової інспекції не вплинуло на роботодавця? Другий крок, який допоможе повернути свої гроші, — звернення до суду.

Порядок звернення до суду для отримання розрахунку від роботодавця

Звертаючись до судових органів, важливо подбати про достовірних доказах. Поряд з позовною заявою, потрібно надати:

  • копію наказу про прийняття на роботу;
  • наказ про звільнення;
  • копію запису в трудовій книжці про звільнення.

Також можна надати і інші докази: показання свідків, розрахункові листки і інші, що мають відношення до справи. Головне: вони повинні підтверджувати факт роботи, розмір середньомісячної зарплати і сумлінне виконання співробітником своїх робочих функцій.

Якщо позивачеві вдасться довести свою позицію, колишній роботодавець повинен буде виплатити йому не тільки зарплату, але і додаткові відсотки за несвоєчасну оплату праці.

Наслідки відмови від розрахунку з працівником

Відмовлятися від розрахунку з колишнім співробітником досить небезпечно для організації. Такі дії тягнуть за собою різні негативні наслідки:

  • матеріальні витрати на судові розгляди;
  • необхідність виплатити працівникові компенсацію за затримку розрахунку;
  • адміністративна відповідальність.

Для недобросовісних роботодавців закон передбачає штраф. При цьому гроші виплачує не тільки організація, а й посадові особи, які зобов’язані вчасно розрахуватися з працівником. Для посадових осіб розмір штрафу становить від 5 до 50 МРОТ, а для організації — від 300 МРОТ.

Правила, описані вище, захищають права працівників від недобросовісних роботодавців. Матеріальна і адміністративна відповідальність служить хорошим стримуючим фактором. Головне, звернутися до суду вчасно! Максимальний термін для звернення — один місяць. Цей державний орган допоможе захистити права працівника і покарає несправедливого роботодавця.

Ссылка на основную публикацию