Саморобний зварювальний апарат постійного струму: технологія збірки

Роботу на дачі, а тим більше в гаражі досить складно уявити собі без такого пристрою, як зварювальний апарат. Саме він робить можливим створення різних металевих побутових конструкцій, необхідність в яких має властивість виникати постійно. І не можна сказати, щоб він був дефіцитним товаром. Торгові мережі з продажу обладнання пропонують сьогодні на вибір безліч таких апаратів самих різних потужностей, виробників і моделей. Однак хороший і надійний зварювальний апарат завжди варто значної суми грошей, і купувати такий має сенс тільки тоді, коли є можливість окупити його, використовуючи при виконанні робіт на замовлення. Якщо ж його передбачено використовувати тільки для внутрішнього споживання, набагато рентабельніше зробити саморобний зварювальний апарат.

Фото 1. Зварювальний апарат з трансформатора з алюмінієвої обмоткою.

Технологія і порядок складання саморобного зварювального апарату

Своїми руками можна зібрати такий апарат, взявши в якості основи силової промисловий трансформатор, який колись мав низьковольтне заводське обладнання. Його первинна обмотка має 250 витків з ізольованого проводу товщиною 1,5 мм. Вторинні обмотки, особливо які стали непридатними, доведеться зняти і на їх місце намотати нову. Для отримання потужності трансформатора 1,5 кВА доведеться намотати мідну або алюмінієвий дріт товщиною 20 мм в хорошій ізоляції в кількості 46 витків. Варто відразу попередити, що ручна намотування займе близько 3 годин. Вийде інвертор, що перетворює мережевий змінний струм напругою 220 В в постійний, з меншою напругою і сильніший (фото 1). В крайньому випадку замість дроту можна використовувати кабель з свити воєдино одножильних ізольованих зволікань, що має таку ж товщину.

Фото 2. Запалювання дуги.

Для займання електричної дуги, оскільки обмотка виходить низьковольтна, у вторинну електроланцюг вставляється спеціальний діодний міст з конденсатором, тому що дуга запалюється вже при підвищенні напруги вище 40 В (фото 2). В результаті виходить на виході зростання напруги майже в 1,5 рази. Такий міст бажано збирати з напівпровідникових діодів, що мають робочий струм від 120 до 160 А. Для уникнення перегріву при роботі їх варто поставити на радіатори розміром 100х100 мм. Варто врахувати, що для забезпечення можливості займання дуги на малому струмі найкраще мати на обмотці напруга холостого ходу від 70 до 75 В.

Обов’язковою функцією будь-якого зварювального апарату є можливість регулювання струму. Перемикач під’єднується до первинної обмотці, оскільки сила струму в ньому менше в кілька разів, ніж у вторинній. Для цього кілька тиристорів підключають до схеми як зустрічно, так і паралельно один одному. Подібний регулятор максимально простий і при цьому не потребує налаштування. Потім трансформатор, діодний міст з конденсатором та інші деталі схеми потрібно розмістити в прямокутному металевому корпусі. Його можна зробити своїми руками, розібравши непридатний блок живлення (фото 3). На передній частині встановлюється панель з вимикачем, індикаторної лампочкою і клемами «-» і «+». Залишається за допомогою мідного кабелю перетином від 20 до 25 мм під’єднати держатель електродів і «масу».

Пристрій держателя для електродів і особливості роботи з ним

Фото 3. Виготовлення корпусу з старого блоку живлення.

В якості власника, яким зручно буде тримати електрод і працювати з ним, можна використовувати звичайні побутові плоскогубці з ізольованими ручками. В ізоляції однієї з ручок робиться на торці отвір, через яке до металевій основі приєднується відрізок кабелю. Іншої такої ж відрізок можна приєднати до старого паяльнику, у якого замість мідного жала в трубку утримувача запресовується графітний стрижень. Він притискається до поверхонь предметів, які необхідно з’єднати за допомогою зварювання, до них підноситься затиснутий в плоскогубцях електрод. Можна використовувати для тримання електрода і приєднання «маси» спеціальні пружинні затискачі, які купуються в будь-якому магазині технічного обладнання (фото 4). При цьому «масу» причіплюють до поверхні виробу, яке буде зварювати зварювальний апарат.

Фото 4. Власники для електродів: А-пружинний; Б-навантажувач; По-пластинчастий; Г-гвинтовий; 1 -зажім електрода; 2-кабель

На саморобних інверторних зварювальних апаратах можна проводити зварку як електродної дротом без попередньої обмазки, так і електродами. Не має значення при цьому, призначені вони для роботи за допомогою постійного або змінного струму. За своїми розмірами і масою такий апарат нагадує переносний телевізор або процесорний блок побутового комп’ютера. Це робить його дуже мобільним, оскільки при максимальній вазі в 12 кг його цілком може переносити на значні відстані навіть одна людина. А для харчування такої зварювальний апарат цілком задовольняється побутовим струмом напругою 220 В. Трифазна мережа йому не потрібна. До того ж на виході в нього ККД дуже високий і може досягати 90%. Електроенергії він споживає майже в 2 рази менше, ніж звичайний трансформатор.

Саморобний зварювальний апарат обійдеться набагато дешевше заводського, не уступаючи, а часто і перевершуючи його в функціональних можливостях.

Ссылка на основную публикацию