Розмежування прав і обов’язків власника і прописаних в приватизованій квартирі

Розмежування прав і обов’язків власника і прописаних в приватизованій квартирі буде здійснюватися виходячи з положень житлового і цивільного законодавства, а також підстави для вселення в вказане житлове приміщення. Правовий статус приватизованого об’єкта нерухомості має на увазі наявність у власника виняткових повноважень, які можуть обмежуватися тільки законом.

Що це таке

В процесі приватизаційної угоди відбувається переоформлення прав на об’єкт житлової нерухомості, що знаходився в муніципальній власності. Право на оформлення приватизаційного договору мають всі громадяни, які проживали в квартирі на умовах соцнайму, і висловили бажання отримати житло у власність. Участь в програмі приватизації може відбуватися в таких випадках:

  • рішення про участь в приватизації можуть приймати всі наймачі житлового приміщення, а право власності буде встановлено в спільній або часткової формі;
  • окремі члени сім’ї мають право відмовитися від отримання житла у власність, даючи згоду на приватизацію на інших мешканців;
  • неповнолітні громадяни в обов’язковому порядку беруть участь в приватизаційній угоді, виключення їх з числа потенційних власників не допускається без згоди органу опіки.

Якщо в приватизаційній угоді взяли участь всі члени сім’ї, вони набувають рівні права після реєстраційних дій в службі Росреестра. При цьому зберігається постійна прописка на житлове приміщення, а всі права і обов’язки при користуванні квартирою будуть носити рівний характер.

Якщо хто-небудь з громадян приймає рішення про відмову від приватизації, він не втрачає права постійного користування житлом навіть після переоформлення власності. Одночасно у таких осіб зберігається реєстрація за місцем проживання, а довільне позбавлення їх житла не допускається.

Розглянемо ключові нюанси користування і розпорядження житловим приміщенням, придбаним громадянам за підсумками приватизаційної операції.

повноваження власника

Після перевірки поданих документів, уповноважені муніципальні органи оформляють приватизаційний договір. Його зміст буде залежати від волевиявлення громадян, вираженого при зверненні на приватизацію:

  • в заяві на участь у програмі приватизації буде зазначено перелік осіб, які мають права наймачів квартири, а також склад громадян, які бажають придбати житло у власність;
  • в текст приватизаційного договору будуть включені тільки особи, які виявили бажання придбати квартиру у власність;
  • на реєстрацію в службі Росреестра звертаються особи, зазначені в договорі в якості власників, а від інших членів сім’ї потрібно оформити нотаріальний відмова від приватизації.

У бланку заяви на приватизацію громадяни повинні вибрати сумісну або часткову форму власності. Ключове відмінність між зазначеними формами полягатиме в особливостях розпорядження житлом (наприклад, продаж спільної власності допускається тільки при обопільній згоді всіх власників, тоді як розпорядження часткою вимагає тільки повідомлення інших правовласників житла).

Право власності виникає з моменту внесення відповідного запису до держреєстру ЕГРН, про що громадяни отримають правовстановлюючий документ — виписку з ЕГРН. У цього моменту виникає комплекс прав і обов’язків власника, серед яких можна виділити наступні:

  1. право розпорядження житловим приміщенням з різних видів цивільних угод (продаж, здача в оренду, дарування і т.д.), яке може бути обмежене тільки законодавчими актами;
  2. право давати дозвіл на постійне або тимчасове вселення в квартиру інших громадян, навіть не володіють родинними відносинами;
  3. право примусового виселення та виписки осіб з власної квартири при усуненні підстав для законного проживання (наприклад, при закінченні терміну орендного договору або тимчасової прописки).

Одночасно з правами, у власника виникає безліч обов’язків — нести витрати на утримання житлового приміщення і загального майна багатоквартирного будинку; дотримуватися законні права та інтереси власників суміжних квартир, і т.д.

Хоча права власників нерухомості в повному обсязі захищені законодавством, в ряді випадків вони можуть бути істотно обмежені. Відносно приватизованих квартир такі обмеження полягають в наступному:

  • не допускається довільне позбавлення права постійного користування квартирою для осіб, які входили до складу наймачів і оформили нотаріальний відмова від участі в приватизаційній угоді;
  • при розпорядженні житлом (наприклад, при укладенні договору купівлі-продажу) також повинні дотримуватися права постійних користувачів — вони збережуть право навіть при переході житла до нового власника (цей пункт повинен бути обов’язково включений в договір при здійсненні угоди);
  • не допускається довільне обмеження інтересів зазначених постійних мешканців квартири, а при виникненні спірних питань може полягати угоду про порядок користування нерухомістю.

Примусова виписка громадян, які мають право постійного проживання у приватизованій квартирі, допускається тільки при порушенні загальних правил житлового законодавства. До таких випадків належить виникнення заборгованості по комунальних послугах, істотне порушення прав інших мешканців, руйнування чи псування об’єкта нерухомості.

Права і обов’язки прописаних громадян

Власнику приватизованого житлового приміщення надано право самостійно вирішувати, кого з громадян вселяти або прописувати в квартиру. При цьому таке рішення не буде залежати від волевиявлення мешканців, що мають тільки право постійного користування. Вселення і прописка громадян у власну приватизовану квартиру відбувається за такими правилами:

  • не потрібно дотримуватися нормативів житлової площі на одну людину, як це передбачено для муніципальних об’єктів нерухомості (власник має право прописати на своїй житлоплощі необмежене коло осіб);
  • на вселення громадян потрібно отримати тільки згода всіх законних власників, тоді як дозвіл місцевої влади або користувачів квартири не є обов’язковою умовою;
  • власнику надано право самостійно визначати умови вселення — на постійний або тимчасовий термін, на оплатній або безоплатній основі, і т.д.

З моменту надання житлового приміщення на тимчасовій або постійній основі, власник має право здійснювати контроль за умовами проживання і дотримання норм житлового законодавства. У разі, якщо виявляються порушення, у власника є безумовне право вимагати звільнення житлоплощі, в тому числі через судові установи.

Права громадян, які отримали тимчасове або постійно право проживання у приватизованій квартирі, можна згрупувати наступним чином:

  • постійне проживання не обмежена певним терміном, а втрата даного права може бути обговорена при вселенні або по законодавчим нормам (наприклад, при розірванні шлюбних відносин колишній чоловік, який раніше отримав право користування квартирою, може бути примусово виселений власником);
  • тимчасовий мешканці отримують право користування квартирою тільки на заздалегідь обумовлений термін, який буде підтверджений в свідоцтво про реєстрацію за місцем перебування;
  • постійні і тимчасові мешканці зберігають право користування при продажу житлового приміщення, якщо інше не буде передбачено умовами договору.

Права тимчасових і постійних мешканців можуть закріплюватися у вигляді наступних документів — договір оренди або найму; заява власника про реєстрацію за місцем проживання або перебування, і т.д. Одночасно з правом на вселення, така категорія громадян отримує можливість прописки своїх неповнолітніх дітей, причому для цього не потрібне додаткове дозвіл правовласника приватизованої квартири.

Потрібно враховувати, що навіть придбання права постійного користування приватизованим об’єктом нерухомості не породжує можливості придбати частину квартири у власність. Тільки у правовласника є можливість розпоряджатися своїм житлом, в тому числі шляхом передачі частини квартири у власність постійним або тимчасовим мешканцям (наприклад, шляхом дарування частки об’єкта нерухомості).

Яким чином власник має право виселити громадян зі свого житлового приміщення? Для цього потрібно встановити певні порушення правил користування квартирою, або виявити відсутність підстав для подальшого проживання. Для тимчасово всесвітів громадян втрата права користування буде пов’язані із закінченням терміну прописки. Після цього моменту власник може виселити таких осіб в примусовому порядку, а переважне право на продовження тимчасової реєстрації не виникає.

Виселення постійних мешканців буде істотно складніше, оскільки власнику потрібно довести відсутність підстав для подальшого проживання. Наприклад, щоб виселити з приватизованої квартири колишнього чоловіка, потрібно отримати офіційне свідоцтво про розірвання шлюбу або судове рішення. При цьому виселення неповнолітніх громадян, які отримали постійне право користування і прописку, може надати взагалі неможливим — для цього потрібно отримати згоду органів опіки.

Ссылка на основную публикацию