Плюси і мінуси неприватизованій квартири

Якщо квартира не приватизована, вона продовжує числитися в муніципальному фонді, а проживають громадянам належить тільки право користування. Такий правовий статус житла має свої переваги і недоліки, про які буде розказано в даній статті.

Правовий статус

Головним наслідком приватизаційної угоди є переоформлення прав на житлове приміщення, в результаті чого громадяни стають власниками об’єкта нерухомості. Право на участь в програмі приватизації мають всі особи, які проживають в житловому приміщенні на умовах соцнайму.

Оскільки в лютому 2017 року були не зняті обмеження на граничний термін участі в програмі приватизації, громадяни можуть робити обдуманий вибір — приватизувати житло або почекати з таким рішенням. Якщо рішення про приватизацію не прийнято, зберігається правовий режим соцнайму, а квартирою як і раніше буде володіти муніципальний орган влади. При цьому у громадян зберігається можливість в будь-який момент подати заяву на оформлення приватизаційного договору.

Якими особливостями характеризується правовий статус житла, що не приватизованого громадянами?

В цьому випадку можна виділити наступні нюанси:

  • всі наймачі зберігають право безстрокового користування житловим приміщенням, а їх примусове виселення може здійснюватися тільки у випадках, прямо вказаних у законі (наприклад, псування майна або наявність суттєвої заборгованості по комунальних платежах);
  • витрати з капітального ремонту багатоквартирного будинку буде як і раніше нести муніципалітет, як власник житлового приміщення;
  • для наймачів зберігається право тільки на один спосіб розпорядження житлом — обмін на іншу неприватизовану квартиру.

Таким чином, неприватизоване житло дозволяє громадянам проживати в квартирі протягом необмеженого періоду часу, користуватися комунальними послугами та іншими правами наймачів.

Переваги і недоліки

Основним недоліком неприватизованого житла є відсутність у громадян права власності, що практично позбавляє їх права розпорядження даним об’єктом нерухомості. У цьому випадку громадяни позбавлені можливості здійснювати наступні дії:

  • розпоряджатися нерухомістю шляхом укладання угод продажу, дарування, міни або оренди;
  • передавати житлове приміщення у спадок, в тому числі шляхом складання заповідальних документів;
  • використовувати квартиру як спосіб забезпечення зобов’язань (наприклад, для оформлення застави при укладенні кредитного договору).

Оскільки право на участь у програмі приватизації зберігається в будь-який час, для усунення цих складнощів буде достатньо подати заяву в уповноважений державний орган і переоформити права на нерухомість. Ця процедура займе 2-3 місяці, після чого буде оформлено право власності.

Чи є переваги для громадян, якщо вони утримуються від участі в приватизації?

Можна виділити наступні позитивні наслідки, якщо житло досі не приватизовано:

  • відсутній обов’язок по оплаті витрат на проведення капремонту, так як вона встановлюється тільки для власників нерухомості;
  • багато видів робіт з утримання будинку та житлового приміщення будуть виконуватися за рахунок муніципального органу;
  • за певних умов громадяни можуть встати в муніципальну чергу на отримання житла більшого розміру або кращих умов впорядкованості;
  • відсутній обов’язок по оплаті податку на майно, сума якого щорічно збільшується.

Наявність цих факторів також має важливе значення для прийняття рішення про участь в програмі приватизації. Малозабезпеченим категоріям громадян також є надання різних пільг і компенсацій, якщо житло не приватизоване і числиться в муніципальному фонді.

Також потрібно враховувати різний порядок вселення нових громадян в неприватизоване або власне житло. Для власника практично не існує обмежень по кількості осіб, яких він може постійно або тимчасово зареєструвати на своїй житлоплощі. Більш того, у власника є право виселяти з власної квартири мешканців на власний розсуд, за винятком випадків, коли виникає право безстрокового користування житловим приміщенням.

Вселення осіб у муніципальне житло має суттєві обмеження:

  1. без згоди уповноваженого органу (наймодавця) можна прописати на житлоплощі тільки обмежене коло осіб — членів сім’ї та окремі категорії родичів;
  2. інші особи можуть бути прописані тільки за згодою власника і з дотриманням облікової норми житлоплощі (таким чином, неможливо вселити і зареєструвати необмежене коло осіб);
  3. після вселення зазначених громадян наймачі не мають права вимагати примусового виселення інших осіб, це право належить тільки власнику житлового приміщення.

Чи означає факт приватизації житлового приміщення, що громадяни не зможуть скористатися перевагами муніципального володіння житлом?

Законодавство надає можливість провести распріватізаціі квартири, після чого вона буде повернута в муніципальну власність. Для реалізації цього права потрібно подати заяву до місцевого владний орган, причини такого рішення в тексті заяви вказувати не обов’язково.

З моменту розірвання приватизаційної угоди і повернення квартири в муніципальний фонд, громадяни знову укладають договір соцнайма і набуває комплекс прав і обов’язків наймачів. Потрібно враховувати, що в цьому випадку втрачається право на повторну участь в програмі безкоштовної приватизації, оскільки воно вже було фактично використано громадянами. Повторне звернення з заявою про переоформлення прав є тільки для дітей, які досягли віку 18 років.

Ссылка на основную публикацию