Чи потрібна реєстрація договору найму

Оскільки передача житла в найм є для власників джерелом доходу, державі необхідно сплачувати податок. Для цього в кожному регіоні або населеному пункті існують структури, які повинні контролювати подібні цивільні взаємини. Для цього залучаються дільничні, керуючі компанії, сусіди і активісти правопорядку, від яких державні структури отримують необхідні їм відомості.

Основоположним документом сфери цивільного права на території Російської Федерації є Цивільний кодекс. Згідно з ним, взаємини фізичних осіб щодо оренди житлового приміщення повинні бути зафіксовані відповідним договором. Даний документ передбачає наявність в угоді як мінімум двох сторін — наймача і наймодавця. Угода носить комерційний характер і, в разі недотримання

умов угоди, конфліктів повинні розглядатися в судовому порядку.

Стаття 35 Цивільного кодексу Російської Федерації повністю присвячується регулювання договору найму. При цьому слід розуміти відмінності між поняттями найму і оренди, які полягають в тому, що наймання надається фізичним особам, а оренда — юридичним.

виникає плутанина

Питання щодо того, чи треба реєструвати договір найму житлового приміщення, і сьогодні у багатьох викликає подив, пов’язане з плутаниною в поняттях найму і оренди. Так, наймання полягає не просто з фізичною особою. Важливим нюансом є і той факт, що об’єктом угоди може служити тільки житлове приміщення. Орендувати ж можна не тільки житлову квартиру або будинок, але і нежитлові приміщення.

Виходячи з цього, доцільно чітко розрізняти договір найму і договір оренди. Як вже говорилося, орендувати можна як житлову, так і нежитлову нерухомість. Незалежно від того, що саме

це за майно, державна реєстрація такої угоди, відповідно до 609 статті Цивільного кодексу, є обов’язковою.

Реєстрація договору найму житлового приміщення відповідно до 35 статті Цивільного кодексу, більше не є обов’язковою. Це необхідно враховувати ще на етапі складання документа, щоб не створювати собі неприємності через власну непоінформованість.

Угода без посередників

Як показує практика, більшість власників житла воліють займатися пошуком квартирантів і оформленням угоди без участі посередників. Це пов’язано в першу чергу з бажанням зекономити, оскільки агентства нерухомості за свої послуги просять відсоток винагороди, який є досить відчутним для середньостатистичного Украінаніна. Однак, займаючись складанням нерухомості самостійно, важливо ні на якому етапі не втратити пильність. Якщо угода буде оформлена на словах або з недотриманням законодавчих вимог, це може обійтися набагато дорожче, ніж послуги ріелторів.

Сам договір найму квартири, будинку або кімнати складається письмово і при бажанні завіряється у нотаріуса. Присутність нотаріуса при укладанні угоди забезпечує її юридичну чистоту і надає сторонам свідка, який в разі потреби зможе підтвердити, що учасники дійшли згоди добровільно і всі нюанси дійсно були обговорені до підписання документів. Нотаріальне засвідчення договору рекомендується в тому випадку, якщо угода укладається без посередників.

Що з чуток неправда

Як і будь-яка інша угода, договір найму, як і договір оренди, необхідно укладати на конкретний, обмежений період часу. Підписати його можна на термін від одного місяця до п’яти років. При цьому, якщо в документі ніде не згадується, на який час орендовано житло, юридично вважатиметься, що укладена угода на п’ять років. Це може стати проблемою, якщо власник нерухомого об’єкту не розраховував на такий великий проміжок часу. Крім того, обставини можуть змінитися, і виселити квартирантів проти їх волі можна буде тільки через суд і то з чималими фінансовими втратами.

Серед населення ходила чутка про те, що при довгостроковій угоді, підписаній більш ніж на один рік, реєстрація договору найму житлового приміщення обов’язкове. Однак це не відповідає дійсності. Відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації, а також федеральним законодавством, сторони мають право самостійно вирішити, чи хочуть вони зареєструвати свою угоду чи ні. Іншими словами, вони можуть поставити її на облік в Росреестра або немає. При цьому обидва варіанти законні.

Зрозуміло, виникає цілком логічне запитання, для чого потрібна добровільна реєстрація. Відповідь проста — це додаткова гарантія для квартиранта і охорона його прав з боку держави.

завершення операції

Перш ніж визначити, чи потрібно реєструвати договір найму, слід приділити особливу увагу правильності передачі об’єкта нерухомості. В першу чергу мова йде про складання акта прийому-передачі житла або нежитлового об’єкта нерухомість. Даний документ буде корисний обом сторонам:

  • Наймачеві — щоб після того, як угода буде розірвана або закінчиться його термін, від власника не було претензій з приводу неіснуючого збитку або вкраденого майна;
  • Наймодавця — для того, щоб мати документальне підтвердження того, в якому стані було передано приміщення.

Акт відображає в собі не тільки стан нерухомого об’єкта. Також в ньому необхідно позначити, що саме з меблів і техніки залишилося і передано з житлом, і в якому стані. Крім того, потрібно вказати не тільки найменування, але і модель пристрою, а також зазначити, що в робочому стані, а що ні. Переймаючись питанням, чи підлягає акт державної реєстрації, можна відповісти, він обов’язково додається до основного договору, але самостійно зареєструвати його неможливо.

Реєстрація договору оренди квартири або іншої нерухомості — це обов’язковий крок. Однак, як уже вище згадувалося, плутати її з наймом не варто.

оподаткування найму

Якщо договір найму був офіційно зареєстрований, то власник, як фізична особа, яка отримує дохід від угоди, зобов’язується платити податок в розмірі 13% від прибутку. Власник житла зобов’язаний належним чином заповнити і здати декларацію, сплативши ПДФО відповідно до Податковим кодексом Російської Федерації. Відповідно до нього громадянам дозволяється платити податок щомісяця, обчислюючи його розмір з щомісячної плати за наймання, або один раз на рік, беручи для розрахунків дохід, отриманий від здачі житла за цей термін.

Існує варіант зменшити розмір оподаткування — оформити індивідуальне підприємництво, яке буде полягати саме в тому, що власник здає житло і отримує від цього прибуток. У такому випадку розмір оподаткування складе не 13, а 6%. Зрозуміло, реєструвати підприємництво чи ні — рішення добровільне.

Процедура оформлення підприємництва:

  • Складання відповідної заяви і засвідчення документу в нотаріальній конторі;
  • Подача заяви податкову службу;
  • Оплата державного мита;
  • Особиста явка до податкового органу за місцем проживання з особистим паспортом.

Оформляється таке підприємництво протягом п’яти днів, після чого потрібно буде отримати потрібні коди і не турбуватися про незаконність своїх дій в наступний раз.

Ссылка на основную публикацию