Чи можна приватизувати муніципальну квартиру?

Приватизація муніципальної квартири здійснює за правилами, передбаченими законом № 1541-1. Звернення до уповноважених муніципальні органи для укладення приватизаційного договору можливе для громадян, які отримали житло з державного фонду на умовах соцнайму.

Що це таке

Під приватизацією розуміється процедура передачі прав на об’єкт житлової нерухомості громадянам, які проживають в квартирі на умовах соцнайму. Законодавство передбачає такі принципи приватизаційної програми:

  • доступність – можливість звернення за оформленням приватизаційних документів належить будь-якому громадянинові РФ;
  • однократность – законом встановлено, що переоформлення права власності на умовах приватизації можливо тільки один раз в житті (тобто в законі одне виключення – неповнолітні громадяни зможуть ще раз оформити право власності в порядку приватизації після настання 18 років);
  • безоплатність – учасники програми приватизації не повинні виплачувати ціну об’єкта нерухомості, а до складу витрат будуть входити тільки держмита та обов’язкові збори.

Оформленням приватизаційних документів будуть займатися уповноважені муніципальні органи і установи. Як правило, на місцевому рівні цією процедурою займається установа з управління муніципальним майном.

На які об’єкти можна переоформити права

Далеко не кожне житлове приміщення, надане за договором соцнайма, підлягає передачі громадянам по приватизаційних операціях. Перелік об’єктів нерухомості, які були виключені з приватизації, визначений Законом № 1541-1:

  • квартири і кімнати, включені в службовий житловий фонд;
  • житлові приміщення в гуртожитках;
  • житлова нерухомість на території військових містечок;
  • квартири в будинках аварійного фонду.

Зазначені об’єкти виключаються з приватизаційної програми тільки на підставі офіційних документів (наприклад, на підставі розпорядчого акту місцевої влади про переведення квартири в службовий фонд).

Чи можна приватизувати муніципальну квартиру, якщо їй надано статус службового житла? Це можливо тільки в судовому порядку, якщо вдасться довести незаконність заслужебліванія житла і скасувати постанову.

алгоритм дій

Ключову роль в процедурі приватизації муніципального житла має початкова стадія, коли наймачам мають бути ухвалені рішення про переоформлення прав. Закон № 1541-1 регламентує, що для початку приватизаційної угоди всі громадяни, які проживають у квартирі, повинні дати згоду на подальші дії. Якщо хоча б один з наймачів заперечує проти переоформлення квартири в приватну власність, примушування до приватизації буде неможливо навіть в судовому порядку.

Реалізація права на придбання житла у власність за програмою приватизації відбувається наступним чином:

  • на адресу уповноваженого державного органу подається заява із зазначенням повного складу наймачів, які мають право постійного проживання в квартирі;
  • оформлення права власності може здійснюватися тільки на окремих членів сім’ї, в цьому випадку допускається складання нотаріального відмови від участі в приватизації;
  • при подачі заяви громадянам необхідно вибрати порядок розподілу прав на житлове приміщення – спільна або часткова форма власності (якщо в програмі беруть участь кілька громадян), або індивідуальна власність.

Оформлення нотаріального відмови від участі в приватизації не позбавляє громадян права згодом звернутися за переоформленням права на інше жиле приміщення, якщо воно буде надано на умовах соцнайму.

Участь в програмі приватизації може здійснюватися особисто наймачами, або за допомогою послуг представника. Для підтвердження повноважень представника оформляється нотаріальна довіреність, яка дозволить збирати будь-які довідки та підписувати всі необхідні документи.

Алгоритм дій учасників приватизаційної угоди буде виглядати наступним чином:

  1. прийняття рішення про приватизацію та визначення кола осіб, на яких буде оформлено право власності;
  2. оформлення нотаріального відмови від участі в приватизації, якщо таке рішення було прийнято одним або декількома мешканцями;
  3. збір необхідних довідок і форм;
  4. заповнення бланка заяви до уповноваженого державний орган;
  5. подача заяви та комплекту документів;
  6. перевірка документації в муніципальній установі;
  7. виготовлення приватизаційного договору і видача його новим власникам;
  8. звернення до установи Росреестра або Багатофункціональний центр для проведення реєстраційних дій;
  9. отримання виписки з реєстру ЕГРН на кожного власника.

Після виконання всіх зазначених дій громадяни на законних підставах оформлять право власності на житлове приміщення, раніше надане з муніципального фонду.

Необхідні документи

Оформлення приватизаційної угоди неможливо без уявлення комплекту обов’язкових документів. Відсутність хоча б однієї обов’язкової довідки або форми може спричинити відмову в задоволенні заяви про передачу квартири у власність.

У перелік обов’язкових документів, які громадяни повинні зібрати і представити в муніципальний орган з управління майном, будуть входити:

  • заповнений бланк заяви від учасників програми приватизації;
  • загальногромадянські паспорти і свідоцтва про народження на всіх учасників приватизації;
  • документи, на підставі яких було надано жиле приміщення на умовах соцнайму (договір, розпорядчий акт місцевої влади і т.д.);
  • технічний план на житлове приміщення (оформляється кадастровим інженером при обстеженні квартири);
  • виписка з особового рахунку або будинкової книги;
  • довідка про відсутність заборгованості по комунальних послугах (хоча обов’язок її надання не передбачена законом, на практиці муніципальні органи наполягають на її отримання);
  • довідка про неучасть у приватизації.

Важливу роль відіграє довідка про неучасть у приватизації, оскільки її наявність дозволяє дотримати принцип однократності участі в програмі. Дана довідка видається органами БТІ і повинна містити інформацію про періоди проживання з липня 1991 року по момент звернення із заявою.

Також доказом неучасті в приватизаційній програмі буде виписка з реєстру ЕГРН із зазначенням нерухомості, зареєстрованої за громадянами з 2013 року.

За нормами Закону РФ № 1541-1 перевірка документів не може продовжувати більше двох місяців, після чого громадянам повинен бути виданий приватизаційний договір. Даний документ буде підставою для постановки об’єкта на облік в кадастрових органах і реєстрації прав на нього в установі Росреестра.

Реєстрація

Для підтвердження прав на нерухомість правовласники повинні поставити об’єкт на облік в кадастрових органах і провести реєстраційну процедуру. Для цього після отримання приватизаційного договору потрібно звернутися за реєстрацією одним із таких способів:

  • безпосередньо в місцеве установа Росреестра;
  • в один з органів системи Багатофункціональних центрів;
  • шляхом подачі заяви в електронній формі через портал держпослуг.

Незалежно від способу звернення, безпосередні реєстраційні заходи будуть проводитися в службі Росреестра.

Терміни постановки об’єкта на облік та реєстрації будуть залежати від способу звернення. Найбільш швидким варіантом є звернення до установи Росреестра, термін оформлення документів займе не більше 7 днів (через МФЦ документи будуть оформлятися на два дні довше).

При зверненні за реєстрацією приватизаційної угоди потрібно представити наступний комплект документації:

  • заяву про взяття на облік та проведенні реєстраційних заходів;
  • документи, що ідентифікують особу кожного заявника;
  • приватизаційний договір;
  • технічний план на житлове приміщення;
  • платіжний документ, що підтверджує оплату держмита в розмірі 2000 гривень.

Після представлення всіх документів заявникам видадуть розписку із зазначенням дати виготовлення виписки з ЕГРН. З моменту внесення відомостей до держреєстру, громадяни набувають право власності на приватизовану муніципальну квартиру, а на підтвердження даного факту буде видана виписка з реєстру ЕГРН.

Що дає пересічним громадянам приватизація муніципального житла? Перш за все, вони отримують можливість повноцінно розпоряджатися власним об’єктом нерухомості – продавати третім особам, здавати в оренду, дарувати або оформляти спадкування за заповітом. При цьому потрібно враховувати законні інтереси мешканців, які відмовилися від участі в приватизації шляхом оформлення нотаріального бланка. Вони не набувають самостійного право на розпорядження об’єктом нерухомості, однак можуть істотно ускладнити проведення будь-якої угоди з квартирою.

Навіть відмова від оформлення права власності на користь інших наймачів не позбавляє громадян права постійного користування та проживання в квартирі. Більш того, вказане право збережеться і при продажу нерухомості третім особам, про що в договорі буде зроблена відповідна обмовка. Такий варіант проживання в житловому приміщенні є прихованим варіантом обтяження, який потрібно враховувати при перевірці юридичної чистоти угод з житлом.

Ссылка на основную публикацию